- річ у володінні
- chose in possession, thing in possession
Українсько-англійський юридичний словник.
річ у володінні
Look at other dictionaries:
володѣти — ВОЛОДѢ|ТИ (14), Ю, ѤТЬ гл. Обладать, владеть, иметь власть; управлять: поищемъ собѣ кнѩзѩ. иже бы володѣлъ нами. и судилъ по праву. ЛЛ 1377, 7 (862); ˫Арополкъ посадники сво˫а посади в Новѣгородѣ. и бѣ володѣ˫а единъ в Руси. Там же, 23 об. (977); … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
володієвецький — прикметник … Орфографічний словник української мови
Володіївці — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
володільник — іменник чоловічого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
володільниця — іменник жіночого роду, істота власниця рідко … Орфографічний словник української мови
володільницький — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
володіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
володіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
володільницький — а, е, рідко. Стос. до володільника, володільниці … Український тлумачний словник
володіти — і/ю, і/єш, недок., ким, чим. 1) Мати що небудь у своїй власності. || Мати певну обдарованість, відзначатися чимось (голосом і т. ін.). 2) також без додатка. Те саме, що володарювати. 3) перен. Мати можливість підкоряти когось своєму впливові,… … Український тлумачний словник
володільниця — і. Жін. до володільник … Український тлумачний словник
